Публікація: Назаров І. В. Перспективи розвитку економічної теорії: конфлікт християнської та гуманістичної парадигми у світлі ідей «Філософії господарства» С. М. Булгакова / Ілля Назаров // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2011– № 131. – С. 16-19.  

Аннотация. Статья посвящена критике концептуальных оснований классического и неклассического направлений экономической теории в свете идей «Философии хозяйства» С. Н. Булгакова и обоснованию необходимости построения социогуманитарного знания на основе христианского теоцентризма.

Актуальність розробки нової парадигми економіко-теоретичних досліджень зумовлена як кризою класичної політекономії, про яку, починаючи з С. М. Булгакова, було чимало сказано самими економістами-теоретиками, так і дуже серйозними ознаками системної кризи в провідних країнах світу, чий господарський устрій побудований на ринково-ліберальних засадах. Світова фінансова криза, що виявилася в катастрофічному дисбалансі між обсягами грошової маси та цінних паперів і реальним валовим продуктом, створеним в світі, є лише «вершиною айсбергу» тих глибоких суперечностей, які накопичувалися в світовому господарстві принаймні з часів завершення другої світової війни.

Подробнее...

 

Статья опубликована в: Назаров И. В. Философия хозяйства в поисках смысла: ностальгия по Откровению / Илья Назаров // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова. – М., 2009. – № 1 – С. 122–135.

 Уникальность философии хозяйства, возрожденной Ю.М. Осиповым через восемьдесят лет после первой булгаковской попытки и поддержанной большой интернациональной группой ученых, объединенных им вокруг одноименного журнала, режет взгляды многим представителям академической экономической науки. В этом нет ничего удивительного, в том числе и для самого Ю.М.Осипова, весьма точно указавшего на несводимость предметных полей философии хозяйства и политической экономии, к тому же имеющей тенденцию к вырождению в набор все более поверхностно-функциональных «экономиксов».

Подробнее...

 

Статья опубликована в: Назаров И. В. К вопросу о пределах хозяйственного преобразования мира («Философия хозяйства» С. Н. Булгакова) // Илья Назаров // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова. – М., 2009. – № 1 – С. 122–135.

В своей известной работе «Философия хозяйства» С. Н. Булгаков с нехарактерной для экономиста прямотой пишет о том, что «наше время понимает, чувствует, переживает мир как хозяйство»[1]. С одной стороны, человечество одерживает над природой ошеломляющие победы, мир становится пластичным, а вещи в нем – сверхтекучими, они меняют форму под давлением воли хозяйственного субъекта, так что начинает казаться: в экономике человек может все. Но, с другой стороны, нарастающая хозяйственная мощь не приносит ему освобождения, и, более того, вовлеченность человека в экономические процессы усиливается, нависая над иными измерениями его свободы.

Подробнее...

 

Христианское вероучение по своей направленности таково, что оно не может ограничиться лишь уровнем сугубо богословских истин, т.е. областью триадологии, христологии, патристики, но, рассматривая жизнь человека в перспективе Спасения, открытой Воплотившимся Господом, оно требует переосмысления всех ее проявлений в свете Евангельского Благовестия. Это относится к оценкам исторических перспектив человечества, к взглядам на брак и семью, право и, конечно же, к хозяйственному измерению человеческой жизни как одному из наиважнейших. В наше время, когда экономическая деятельность превращается в фетиш и многим представляется в качестве универсального ключа к решению всех проблем, особенно важно пролить свет православного вероучения в самую толщу истории — в ее темные недра, где непрестанно осуществляется борение человечеством вещества и природных стихий, понять, ради чего это происходит, какие жизненные проблемы могут быть решены на этом уровне, и где Сам Господь положил неодолимые пределы хозяйственному могуществу человека.

Подробнее...

 

Проблеми методологічної кризи науки в тому числі економічної, яскраво проявилися в кінці ХІХ — початку ХХ ст. Гострі наукові дискусії стосовно можливостей, засобів та напрямків еволюції наукового знання, альтернативні способи побудови наукової методології та категоріально-поняттєвого апарату створили В. Зеньковський, О. Хомяков, В.  Соловйов, С. Булгаков, С. Бердяєв, С. Франк, П. Флоренський, В. Лосский, та інші представники російської релігійної філософії "Срібного віку". У свою чергу, свій вклад у створення нової наукової політекономічної парадигми внесли О. Хомяков, С. Булгаков, К. Леонтьєв тощо. На жаль, подібний напрям розвитку економічної теорії був насильно перерваний в СРСР, внаслідок панування догматичної політекономії, і лише зараз відбувається поступове відродження та переосмислення цієї надзвичайно багатої ідеями спадщини. Серед безперечних здобутків цього напрямку економічної теорії, який іноді називають інтегральним або інтегралізмом [1, 22—31] є створення теорії прогресу, що базується на духовному розвитку людини, визначення ролі і місця слов'янського світу, розвиток методології особистості, принципово новий погляд на господарство, тощо.

Подробнее...